ЦУКРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до цукрува́ти. До вагонів підходили дами і роздавали медівники з цукрованими написами (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 247.