ЦУКА́Т, а, ч. Зацукрований плід або зацукрована шкірка деяких плодів (лимона, апельсина, дині і т. ін.). Подали десерт — ..всякі солодкі тістечка.. та коржики з коринкою, цукатами й різним східним корінням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98); Цукатами називають фрукти, зварені в цукровому сиропі, а потім відокремлені від нього і підсушені (Укр. страви, 1957, 327); *У порівн. Забув [Апирій] і про гостей, і про батька, і про миле, ніби з рожевого й білого крему зроблене обличчя Ольги, на якому губи виділялись, мов червоні цукати (Собко, Срібний корабель, 1961, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 246.