ЦУГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Повільно посуватися; тюпати. Коні цугикали ззаду, а ми попереду йшли і говорили (Минко, Вибр., 1952, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 246.