ЦОКОТНЯ́ВА, и, ж., розм. Те саме, що цокота́ння. Кемпер швидко множив, не забуваючи при тому слухати цокотняву привітних жінок (Загреб., Шепіт, 1966, 357).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 245.