ЦОКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що цокота́ння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 245.

Цокотнеча, чі, цокотня, ні, ж.

1) Рѣзкій и быстрый стукъ.

2) Стрекотаніе.

3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. Св. Л. 280.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 436.