ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. цнотли́вий. Прекрасні актори в ролях, насамперед — Борис Андрєєв у ролі Іллі Муромця.. Це доброта, мужність, простота, служіння правді, захистові народу, його цнотливість — усе це дуже хвилює (Довж., III, 1960, 172); Того ж вечора ми рішили, що артистові потрібна цнотливість, коли він хоче досягти мистецької височини, і ми дали слово не блазнитись (Думки про театр, 1955, 65); В танці розцвітає їхній одяг і обличчя; відгомін юності молодить Леся Побережника, а до Ксені Дзвіняч з далеких гір і років повертається дівоча цнотливість і краса… (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 169); *Образно. Кого цнотливість яблунева, Чи мрійність липова, липнева, Мене ж тривожить восени Вогненний шал горобини! (Мур., Осінні сурми, 1964, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 242.