ЦМО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до цмо́катися. — А я, як дурний, бігаю по усіх усюдах та морю мою донечку голодом.— І, підійшовши, він смачно цмокнувся з Христею (Мирний, III, 1954, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 242.

Цмокнутися, нуся, нешся, гл. Одн. в. отъ цмо́катися. Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 107).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 435.