ЦИФЕРБЛА́ТИК, а, ч. Зменш. до цифербла́т. Коли стрілка годинника показала рівно сім, американець знов блиснув циферблатиком і рушив до баржі (Баш, Вибр., 1948, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 222.