ЦИНО́ВИЙ, а, е, заст.

1. Олов’яний. Латин, так дома спорядивши, ..Собі убори добирав: Плащем з клейонки обвернувся, Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл., І, 1952, 171).

2. Цинковий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 216.

Циновий, а, е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 430.