ЦИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до цинк. Цинкове виробництво; // Який складається з цинку або містить у собі цинк. Він зупинивсь, опертий ліктями о ринву, а обома руками, мов кліщами, держачись вузеньких берегів цинкової бляхи (Фр., II, 1950, 259); — Що це за гроші? — хмикнула вона..— З цинкової жерсті кружечок вигризли, орла намалювали (Тют., Вир, 1964, 454); В Західній Європі поклади цинкових руд виявлено за допомогою фіалок і братків (Веч. Київ, 8.I 1968, 4); *У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов цинкова бляха, передсвітанкове небо (Панч, І, 1956, 117); // Кольору цинку; синювато-білий. Вже місяць закруглив далекий диск над лісом.. і в бляклих водах, де цинковий блиск (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 251); // Вигот. з цинку або оцинкований. Перший же товарний поїзд доставив сюди незвичайний багаж — дорогоцінне для комсомольців кіноустаткування і дві цинкових коробки з фільмами (Шиян, Баланда, 1957, 195); Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 192); Позаду їх стриміло з ящика п’ять цинкових бідонів з молоком (Коз., Вибр., 1947, 81).

&́9651; Ци́нкова обма́нка — те саме, що сфалери́т. Дуже поширені сполуки сірки з різними металами. Багато з них є цінними рудами і служать для добування кольорових металів (наприклад: свинцевий блиск РbS, цинкова обманка ZпS, мідний блиск Си2S та ін.) (Заг. хімія, 1955, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 216.