ЦИ́НДРИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Безрозсудно витрачати (гроші, майно і т. ін.). От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться, обісіло вже молодикувать (Шевч., VI, 1957, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 215.

Циндрити, рю, риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 430.