ЦИЛЮ́РНИК, а, ч., заст. Цирульник. — Заберіть його! — кивнувши на цилюрника, стиха мовив пан гетьман (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 214.