ЦИКЛОТРО́Н, а, ч., спец. Установка для прискорення колового руху заряджених частинок, що дозволяє провадити ядерні дослідження. У звичайному циклотроні прискорювані частинки рухаються в майже постійному магнітному полі у спеціальній вакуумній камері, де тиск дорівнює одній мільярдній частині атмосферного тиску (Вісник АН, 7, 1976, 60); Тепер, коли у Києві став до ладу новий циклотрон, багато теоретичних розрахунків можна перевіряти на практиці (Знання.., 9, 1977, 3); Вона [радянська жінка] жадібно потяглася до науки, розкрила книги, вперто і наполегливо розгадувала таємницю зоряного вогню, монтувала циклотрони, будувала греблі найбільших у світі гідроелектростанцій (Чаб., Шляхами.., 1961, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 213.