ЦИГИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до циги́кати. Незабаром і цвіркун прислухався, цигикнув востаннє й затих (Донч., V, 1957, 468).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 211.