ЦИГА́РОЧКА, и, ж. Зменш. —пестл. до цига́рка. — Скрутіть мені, голубе, цигарочку,— вдався він до мене, забачивши, що я збираюся закурити (Вас., І, 1959, 145); — Коли ваша ласка, відпустіть тютюну на цигарочку. Цілу ніч біля товаряки кручусь не куривши (Тют., Вир, 1964, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 211.