ЦИГА́РНИК, а, ч. Той, хто виготовляє цигарки або торгує ними.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 210.

Цигарник, ка м.; цигарниця, ці,, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Васильк. у. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 429.