ЦИГА́РА, и, ж., заст. Сигара. В залі засвітили свічки. Молоді паничі позапалювали цигари (Н.-Лев., II, 1956, 56); В кімнаті.. чути настояним димом від тяжких цигар (Вільде, Наші батьки.., 1946, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 210.

Цигара, ри, ж. Сигара. Ходить, цигари курить, мов справді він пан. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 429.