ЦИБУЛЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибуля́стий. Швидкі цибулькуваті очі його наповнені сміхом (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 207.