ЦЕРЕМО́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. церемо́нний; дотримання умовностей у поведінці. Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед. Дав зрозуміти, що відгадав її маневр (Вільде, Сестри.., 1958, 159); Іменини Матвія Матвійовича припадають на перше квітня: ..менше бувало в цей день іменинної церемонності та пишномовства, більше — веселих витівок (Вол., Місячне срібло, 1961, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 202.