ЦЕРЕМО́ННО. Присл. до церемо́нний. Качан урочисто встав.. На порозі дуже чемно вклонився. Очі поблискували зловісно. Протяг церемонно: — Найспокійнішої вам ночі… (Вас., І, 1959, 286); Прощались усі довго і церемонно, кожний вважав за свій обов’язок сказати іншому найкращі слова, і все це було щиро (Зар., На.. світі, 1967, 28); Фундуклей, вигинаючись огрядним тулубом, що невідомо яким способом тримався на тоненьких кривих ногах, церемонно повів у першій парі полонезу Евеліну (Рибак, Помилка.., 1956, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 202.