ЦЕНТРА́ЛКА, и, ж., розм.

1. Мисливська рушниця центрального бою. Централка набивається готовими набоями, що закладаються в так званий набойник (патронник) (Вишня, II, 1956, 199); У Кержакова була добра рушниця-централка (Донч., II, 1956, 64).

2. заст. Централ.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 198.