ЦЕНТА́ВР, а, ч., заст. Кентавр. Бачила я на виставці знаменитого Бекліна.. Я далебі не розумію, на чім держиться його слава. Що тут нового? Дерев’яні центаври, бридкі сатири, голі жінки… (Л. Укр., V, 1956, 275).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 196.