ЦЕМЕНТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Ставати цементованим (див. цементо́ваний 2, 3).

2. перен. Ставати згуртованим, єдиним. У широких трудових контактах радянських людей, у їх ділових зв’язках цементується почуття великої дружби народів нашої країни (Ком. Укр., 3, 1967, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 195.