ЦЕГЛО́ВИЙ, о́ва́, о́ве́. Те саме, що цегляни́й. Хата в Бовкуна… куди! А стіни! Цеглові з карнизами (Тесл., З книги життя, 1949, 165); Вгору зразу ж починався сад, і в прогалини червоніли цеглові будівлі маєтку (Головко, І, 1957, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 192.