I. Цебенити, ню́, ниш, гл. Ругать? Прийшла п’яна та й цебенить мене, лає, нащо курей випустила з хлівчика. Новомоск. у.

II. Цебенити, ню́, ниш, гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Сим. 216. Так і цебенить крів. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 426.