ЦВІ́ТКА, и, ж., діал. Квітка. І рос небесних краплі впали На цвітку, що вже гнулась вниз (Фр., XI, 1952, 440); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу… (У. Кравч., Вибр., 1958, 287); Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: — Нене рідная! Вволи ми [мою] волю, Дай мені долю, Щоб я зацвіла (Пісні та романси.., II, 1956, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 189.