Про УКРЛІТ.ORG

цвікер

ЦВІ́КЕР, а, ч., заст. Рід окулярів, які закріплюються за допомогою пружинки на переніссі; пенсне. Відчинилися двері і ввійшов товстенький добродій з чорними вусами та з цвікером на носі (Гр., І, 1963, 539).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 185.

вгору