ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.). * Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Вовчок, VI, 1956, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 185.