ЦВИ́НДРЯ, і, ж., діал. Циндра (у 2 знач.). — Наскочила отака, як би й ти, цвиндря, —він киває на Мар’яну..: — Давай у тачанку, будеш мені за возія (Гончар, Людина.., 1960, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 185.