ЦАРИ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що цари́ця. — Вона мужичка й наймичка..— Хоч би вона була й перемужичка, а ти цариха-розцариха, то й тоді не смієш битися (Крим., Вибр., 1965, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 182.

Цариха, хи, ж. = Цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 423.