ЦАРЕ́НКО, а, ч., нар.-поет. Те саме, що царе́вич. Середульший царенко стрельнув,— звилась стріла нижче від хмари, вище від лісу (Ів., Укр.. казки, 1950, 99); Тут царенко відповів: — Царство ми пройшли до краю, Бачив я, що всюди люд На царя кладе свій труд (Перв., Райдуга.., 1960, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 181.