ЦАПИ́НА, и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор. — Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! — У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Гойда, Сонце.., 1951, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 180.

Цапина, ни, ж.

1) Козлятина, козлиное мясо.

2) Козлиный запахъ. Воня цапиною.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 422.