ХІНДУСТА́НІ, невідм., ч. і ж.

1. Назва корінного населення Індії й Пакистану.

2. Розмовна мова Індії, створена на основі діалектів хінді; від літературних новоіндійських мов гінді та урду відрізняється помірним уживанням санскритської лексики (властивої гінді) та арабсько-перської (властивої урду).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 74.