ХУСТИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хусти́на. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти [м’яти]; Буду тою хустиною сідельце вкривати (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 175.