ХУРТОВИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до хуртови́на. З далекої благодатної Полтавщини сюди, у хуртовинний казахстанський степ, прийшли хлопці і дівчата (Наука.., 5, 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 174.

Хуртовинний, а, е. Ненастный, бурный. Оце вже третій день така хуртовинна година. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 420.