ХУРКОТА́ТИ, о́че, недок. Підсил. до ху́ркати. Близенько біля хат Хуркоче табунець проворних куріп’ят! (Рильський, Поеми, 1957, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 174.