Ху! меж.

1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає. Драг. 128.

2) Фу! Ху на його зовсім! Лохв. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 418.