ХТО́СЬ-ТО, займ. неознач., розм., рідко. Те саме, що хтось. Кажуть, що хтось-то підглядів, що як голили Костеві лоб, так буцімто в нього покотилися з очей дві слізки… (Кв.-Осн., II, 1956, 387); [Кирило:] Розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі (Кроп., II, 1958, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 166.