ХТО́ЗНА-ЯК (з підсил. част. хтозна й як), присл., розм.

1. Невідомо як. Бабуся переждала трохи, поки затихло все, та до мене…А я не можу.. встати… Так вона відірвала вже силоміць мої руки і вже хтозна-як довела мене до постелі (Хотк., І, 1966, 70).

2. Дуже, страшенно. — І все-таки він змінився. От я його сьогодні побачив і зрозумів — гірко йому, важко хтозна-як, але це вже не той Леонід Іванович… (Собко, Срібний корабель, 1961, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 165.