ХТО́ЗНА-ВІДКІЛЯ (з підсил. част., хтозна й відкіля), присл., розм. Невідомо, з якого місця. І сонце — хтозна-відкіля взялось! — Гарячий одсвіт кидає на стіни (Рильський, II, 1960, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 165.