ХРУ́СТИКИ, ів, мн. (одн. хру́стик, а, ч.). Зменш.-пестл. до хрусти́. [Майя: ] Я хотіла зробити їм хрустики до чаю. Я ж сьогодні хазяйка, ти ж сам казав (Корн., І, 1955, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 159.