Про УКРЛІТ.ORG

хруск

ХРУСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Все густіше й ближче рвуться із землі огняні стовпи, грім і шелест не змовкає в повітрі; роями жуків скрізь гудуть черепки й скалки, і ліс повний хруску й чавкання, мов туди увійшла череда (Вас., II, 1959, 37); Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі. «Дивно, як він тут орієнтується,— думав Іллєвський про Леоніда.— І як він уміє так ходити: ні хряску, ні хруску…» (Гончар, IV, 1960, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 158.

вгору