ХРУПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хрупоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким.. хрупотінням і падає долі… (Григ., Вибр., 1959, 438).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 158.