ХРУПОСТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хрупості́ти і звуки, утворювані цією дією. Дідове кашляння видавалось мені то сотні раз повторюваними вистрілами з карабіна тут же над моїми вухами, то журчанням та хрупостінням жорен (Фр., IV, 1950, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 158.