ХРУ́ПКІСТЬ, кості, ж., діал. Властивість за знач. хрупки́й. Коли ж [Петро] придивився до дівчини ближче, то переконався, що її хрупкість оманна (Вільде, На порозі, 1955, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 158.