ХРУМКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хрумки́й. Оця гаряча картопля в кожушках та хрумкотливі, наче свіжі, огірочки з погреба.. здалися Данькові за найсмачніші у світі наїдки (Гончар, Таврія.., 1957, 433); Михайло згадував лісових кізочок і мимоволі заздрив їм. Які вони щасливі! Лежать десь зараз на сухому листячку, ..і сняться їм запашні трави, зелене листя й хрумкотливе духмяне сінце (Загреб., Європа 45, 1959, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 157.