ХРО́НІК, а, ч., розм. Хронічний хворий. Хворі з свіжими захворюваннями не часто попадали в лікарні, які заповнювалися, головним чином, хроніками (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 153.