ХРИПУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що хрипкува́тий. Рухи його були повільні і поважні, голос баритоновий, трошечка хрипуватий (Фр., II, 1950, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 147.