ХРЕЩА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до хреща́тий. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував — Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв (Гл., Вибр., 1951, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 142.