ХРЕЩА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що хреща́тий. — Ой ти, козаче, ти, хрещастий барвіночку, Хто ж тобі постеле у дорозі постілочку? (Нар. лірика, 1956, 265).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 142.

Хрещастий, а, е.

1) = Хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. ІІІ. 207.

2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 414.